Publicēts: · Atjaunināts:

Kibernētiskie uzbrukumi apzina un izplatīja krītiskās brīdinājuma lietotnes Ukrainā un Krievijā

Kibernētiskie uzbrukumi kompromitēja civiliedzīvotu brīdinājuma lietotnes Ukrainā un Krievijā, izplatot nepatiesus paziņojumus par radiācijas, ķīmisko ierņču un ielas kaujām apķaņošanas risku, kā arī par kodolkaravāņu palaišanu. Ukrainā nebija radiācijas ārkārtas situācija, un citi iedzīvotāju brīdinājuma sistēmas un gaisa raidības sirēnas turpināja darboties. Pēc incidentsa nav skaidrs, vai abi kibernētiskie uzbrukumi bija savstarpēji saistīti.

Galvenais

  • Ukraiņas „Air Alert” lietotne vēlu svētdienas vakarā nosūtīja Kiivā patiesu radiācijas brīdinājumu.
  • Ukrainā nebija radiācijas ārkārtas situācijas.
  • Kompromitētā ukraiņu lietotne brīdināja arī par ķīmisko ierņču uzbrukumiem un ielas kaujām.
  • Ukraiņu iestādes lūdza iedzīvotājus neatvērt saites lietotnē, kuras darbu īslaicīgi suspendēja.
  • Citi civiliedzīvotu brīdinājuma kanāli та gaisa raidības sirēnas turpināja darboties.
  • Krievijas ārkārtas situāciju ministrija apstiprināja lielas mēroga kibernētisko uzbrukumu savai lietotnei.
  • Krievijas kanāli nepatiesi ziņoja par kodolkaravāņu palaišanu uz P1-SUN nesējiem dažādos reģionos.

Kāpēc tas ir svarīgi

Šie incidenti rāda, ka sabiedrības brīdinājuma lietotnes var tikt izmantotas, lai radītu nepatiesus ārkārtas situācijas paziņojumus un дестабілізētu iedzīvotāju uzvedību. Radiācijas, kodola, ķīmisko ierņču un ielas kauju brīdinājumi var izraisīt paniku, skaidru apgrozību vai pat bīstamu reakciju. Ukrainā pieejamība citiem brīdinājuma kanāliem un gaisa raidības sirēnām palīdzēja saglabāt iedzīvotāju drošību, savukārt Krievijā ministrija paziņoja par lietotnes atjaunošanas darbu.

Kas notika

Ukraiņu „Air Alert” lietotne vēlu svētdienas vakarā sāka sūtīt Kiivā patiesus brīdinājumus par radiācijas, ķīmisko ierņču uzbrukuma un ielas kauju apķaņošanas risku. Ukraiņu Gaisa spēki заявили, що radiацічної загрози не було, і закликали громадян дотримуватися офіційних повідомлень та не переходити за посиланнями в застосунку. Команда «Повітряна тривога» підтвердила стороннє втручання, після чого роботу застосунку було тимчасово призупинено; згодом його поступово відновлювали. Інші системи цивільного оповіщення та сирени повітряної тривоги продовжували працювати.

Незабаром після цього Кримська Федерація МНС повідомила про масштабну кібератаку на офіційний застосунок відомства та його регіональні канали в месенджері MAX. Через зламані канали населення почали отримувати неправдиві повідомлення про запуск ядерних боєголовок на носіях P1-SUN у різних регіонах Росії, а також поради запасати їжу і сховатися в підвалах. Вебсайт відомства спочатку періодично був недоступний, але установи працювали над відновленням застосунку. Зв’язок між двома інцидентами не встановлено.

Kā to atspoguļo Ukrainas avoti

Ukraiņu повідомлення зосереджуються на компрометації «Повітряна тривога», неправдививих попередженнях про радіацію, хімічну зброю та вуличні бої, а також на тимчасовому призупиненні роботи застосунку. Влада переконувала громадян, що радіаційної загрози немає, закликала не переходити за посиланнями в зламаному застосунку та наголошувала, що інші системи оповіщення і сирени продовжували працювати. Українські чиновники атрибутували атаку Росії, а Повітряні сили заявили, що застосунок, імовірно, було скомпрометовано ворогом.

Kā to atspoguļo starptautiskie avoti

Міжнародне висвітлення подає події як паралельні кібератаки на цивільні застосунки екстреного оповіщення в Росії та Україні. Наголошується на хибних попередженнях для населення обох країн і тимчасовому порушенні роботи застосунків. Російські влади не назвали підозрюваного, а зв’язок між двома кібератаками залишається неясним.

Kur atspoguļojums atšķiras

Один із матеріалів допускав, що кібератака на російський застосунок могла бути контрнаступом Києва, але МНС Росії не визначило підозрюваного, а зв’язок між українським і російським інцидентами не підтверджено.

Konteksts

Українські органи приписали компрометацію Air Alert Росії, а Повітряні сили заявили, що застосунок, імовірно, був скомпрометований ворогом. МНС Росії не назвало особу, яку вважає відповідальною за атаку. Оцінка, що російська кібератака могла бути українською контрнападом, залишається лише припущенням.