Ukrainai vajag papildu 60 miljardu grivnu infrastruktūras aizsardzībai
Ukrainas valdība norāda, ka esošo aizsargbūvju projektu pabeigšanai un jaunas aizsardzības kārtas sākšanai nepieciešams papildu aptuveni 60 miljardu grivnu. Pašreizējā budžeta plānu stiprības jomā izpildes apjoms sasniedz 72%, taču budžeta rezervju iztērēšanai un jaunu projektu finansēšanai trūkst līdzekļu.
Galvenais
- Pabeigtākos un jaunas aizsardzības kārtas uzsākt nepieciešams papildu aptuveni 60 mljrd grivnu
- 2025. gada valsts budžetā plāniem stiprības jomā atvēlēti 67,6 mljrd grivnu, no kuriem izmantoti gandrīz 70%
- Inženieriskā aizsardzība tiek būvēta 601 objektā, darbu izpilde sasniedz 72%
- Uzbūvētas 109 aizsargbūves; oktobrī plānots pabeigt vēl 134, decembrī — 197
- Izplatītajā siltuma ģenerācijā darbojas 343 objekti ar kopējo projektēto jaudu gandrīz 3,2 GW
- Rezervējamā elektroenerģija kritiskās infrastruktūras komunālajiem uzņēmumiem pārsniedz 1 GW no vajadzīgajiem 1,4 GW
- Ukrainā realizē 30 ūdensapgādes projekti 14 reģionos, kuriem jānodrošina dzeramo ūdeni 10 miljoniem cilvēku
Kāpēc tas ir svarīgi
Papildfinansēšana ir nepieciešama, lai pabeigtu jau iesāktos aizsargbūvju projektus un sāktu nākamo aizsardzības kārtu. Finansējuma trūkums var ietekmēt energetikas, ūdensapgādes un citas kritiskās infrastruktūras noturību. Vienlaikus apстрілівu skaits та пошкодження speciālajai tehnikai й будівельникам показують оперативні ризики, з которыми працюють будівельники.
Kas notika
Україні тривають роботи з інженерного захисту на 601 об’єкті, зокрема великих підстанціях та об’єктах тепла- і водопостачання. Виконано 72% робіт, а на інженерний захист виділено 47 млрд грн. Уже збудовано 109 захисних споруд; за прогнозами, у листопаді завершать ще 134 об’єкти, а в грудні — ще 197.
Держава також нарощує розподілену генерацію та резерви електроживлення. Працюють 343 об’єкти розподіленої теплової генерації загальною проєктною потужністю майже 3,2 ГВт. Близько 1,5 ГВт потужностей планують ввести найближчими місяцями, а ще 800 МВт — у першому кварталі наступного року. Резерв електроживлення комунальних підприємств критичної інфраструктури становить понад 1 ГВт із потрібних 1,4 ГВт; частина обладнання вже законтрактовано.
У Києві захисні роботи проводяться на 14 об’єктах, середня готовність яких становить 82%. Готовність 26 об’єктів, якими опікується центральна влада, сягає 86%. Кабінет Міністрів розподілив 643,4 млн грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, причому найбільша сума — 196 млн грн Києву на безперебійне теплопостачання.
Водночас будівельні об’єкти, що перебувають під обстрілами, зазнали близько 500 ударів. Внаслідок обстрілів пошкоджено близько сотні одиниць спецтехніки та постраждало близько 40 будівельників.
Kā to atspoguļo Ukrainas avoti
Українські джерела наголошують на фінансовому розриві приблизно 60 млрд грн для завершення та розширення проєктів інженерного захисту. Вони також детально повідомляють про прогрес будівництва, розподілену теплову генерацію, водопостачання, резервне електроживлення та готовність Києва до зими, окремо наголошуючи на небезпеці для будівельних майданчиків і персоналу під час обстрілів.
Konteksts
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2026 року №1132-р передбачає 596 млн грн для Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури на інженерно-технічний захист об’єктів критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення. Кошти розподіляють між Києвом та 11 областями: Київ отримає 196 млн грн, Київська та Одеська області — по 56,7 млн грн, Дніпропетровська та Харківська — по 48,8 млн грн. Загальний обсяг державного бюджету на реалізацію планів стійкості у 2025 році становив 67,6 млрд грн, з яких використано майже 70%.
Окремо наголошено, що деякі роботи за контрактами, укладеними ще у 2023 році на енергетичних об’єктах, досі не завершено. Для розрахунків із підрядниками, які будують захисні споруди на енергетичних об’єктах, потрібно 15–16 млрд грн.