Kanādas premjers: Eiropas drošības arhitektūru nosaka ES un NATO, nevis Krievija
Kanādas premjers Marks Karnī paziņoja, ka brīvās Eiropas drošības arhitektūru noteiks Eiropas valstis un NATO, nevis Krievija un pārstrādātie Minskas nolīgumi. Viņš відals pieprasījumam samazināt NATO karavānu klātbūtni Baltijas valstīs un Polijā. Premjers arī apliecināja, ka Kanāda nekad neatstāsies no citiem NATO dalībniekiem.
Galvenais
- Kanādas premjers Marks Karnī: brīvās Eiropas drošības arhitektūru noteiks Eiropas valstis un NATO, nevis Krievija.
- Karnī noraidīja Krievijas вимогу izvest NATO karavānus no Baltijas valstīm un Polijas, saying Russia will not get a cordon sanitaire.
- Latvijā pašlaik atrodas 2500 kanādiešu karavīri, un Kanāda vada tur daudzvalstu brigādi.
- Krievijas delegācija Abu-Dabi sarunās 10.–11. novembrī it paziņoja, ka tai prasīt NATO militāro klātbūtni atgriezt pie 1997. gada līmeņa.
- Piemērojama Krievijas prasība nozīmētu NATO spēku izvedumu no 17 Eiropas valstīm, tostarp Igaunijas, Latvijas, Lietuvas un Polijas.
- ES ārlietu augstā pārstāvja Kaja Kalasa: sarunu par militāro ugunsūpto ņem, vēlāk noslēgt miera līgumu un tikai pēc tam apspriest Eiropas drošības arhitektūru.
- Igaunijas premjers Kristens Mihals sauc Krievijas mēģinājumus pārskatīt Eiropas drošības sistēmu par psiholoģiskām spēlēm.
Kāpēc tas ir svarīgi
Krievijas piedāvātie grozījumi Eiropas drošības sistēmā varētu novest pie NATO karavānu izvešanas no daudzām Eiropas valstīm. Kanādas militārais klātbūtnes apsolījums un vadība pār daudzvalstu brigādi Latvijā liecina par tās ieguldījumu Eiropas kopējā aizsardzībā. Konflikts arī ietekmē priekšējo diskusiju par pamatu, uz kura може tikt izbeigts karš Ukrainā, un par Eiropas drošības kārtības nākotni.
Kas notika
Kanādas premjers Marks Karnī atbildēja uz Krievijas prasību samazināt NATO militāro klātbūtni Baltijas valstīs un Polijā. Viņš paziņoja, ka Krievija nesaņems tā saucamo sanitāro koridoru un ka Kanāda nekad neatstāsies no citiem NATO dalībniekiem. Latvijā дислокēti 2500 kanādiešu karavīri, un Kanāda vada tur izveidoto daudzvalstu brigādi.
Krievija, kā ziņots, savas izmaiņas Eiropas drošības sistēmā piedāvā kā daļu no priekšlikumu paketes, kas paredzēta kara beigšanai Ukrainā. Pēc NYT ziņām, Krievijas delegācija Abu-Dabi sarunās 10.–11. novembrī nodeла dokumentu, у якому вимагала повернути присутність НАТО до рівня 1997 року. Це передбачало б виведення Альянсу з Естонії, Латвії, Литви, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Болгарії, Румунії, Словенії, Хорватії, Албанії, Чорногорії, Північної Македонії, Швеції та Фінляндії.
Естонський прем'єр Крістен Міхал назвав ці спроби психологічними іграми. Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас запропонувала іншу послідовність: спочатку припинення вогню, потім мирна угода і лише після цього — обговорення ширшої архітектури. Вона нагадала, що чинна система безпеки Європи спирається на Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум, які підписала й Росія, і закликала змусити Москву виконувати взяті на себе зобов’язання.
Kā to atspoguļo Ukrainas avoti
Українське висвітлення акцентує безпекові наслідки для України та пов’язує запропоновані Росією зміни європейської системи безпеки з переговорами про завершення війни. Вимога Кремля вивести сили НАТО з балтійських країн і Польщі розглядається як частина запропонованого пакета домовленостей. Пропозиція Каї Каллас — спочатку припинення вогню, потім м-irний договір і вже потому обговорення архітектури — є дипломатичною альтернативою негайному прив’язуванню змін безпеки до врегулювання війни.
Kā to atspoguļo starptautiskie avoti
Канадські та естонські посадовці наголошують на солідарності НАТО, відкиненні російських вимог і безперервності чинного європейського безпекового порядку. Міжнародний контекст включає канадську військову присутність і командування багатонаціональною бригадою в Латвії, історію терміна «cordon sanitaire» та повідомлену російську пропозицію відновити модель безпеки часів холодної війни з провідною роллю СРСР і Варшавського блоку.
Konteksts
Росія, як повідомлялося, представила зміни до європейської системи безпеки як частину пакета домовленостей про припинення війни в Україні. Чинна система безпеки Європи спирається на Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум, які підписала також Росія. При цьому Москва не виконує положення цих документів. Термін «cordon sanitaire» запропонований 1919 року французьким прем’єр-міністром Жоржем Клемансо стосовно колишньої Російської імперії; Карні нагадав, що ідея санітарного кордону «добре» спрацювала у 1940-х роках.