Krievijas uzbrukums humānās palīdzības punktā Komišuvahā noguvis vismaz 57 cilvēkus

Kāpēc tas ir svarīgi

Uzbrukums paziņotam humanitārās palīdzības izdalīšanas punktam un glābēju apmācība rāda, ka cietīšanas un palīdzības darbības nenosaka tādu aizsardzību, kāda to pieprasa starptautiskā humānāro tiesību norma. Vienlaikus uzbrukumi slimnīcām, enerģētiskajai infrastruktūrai un dzīvojamām ēkām daudzās reģionos rāda, ka Krievijas uzbrukumi ietekmē aizsargātos civiliedzīvotāju un infrastruktūras mērķus. Starptautiskās organizācijas šos uzbrukumus novērtē kā starptautisko humānāro tiesību pārkāpumus, kas rīta juridiskās sekas.

Kas notika

Російські війська 2 листопада 2026 року скинули дев'ять авіабомб на селище Комишуваха Запорізької області: спершу ФАБ-500 по колишній гімназії «Джерело», де роздавали гуманітарну допомогу, а потім ФАБ-3000 по укриттю, де перебували люди. Унаслідок ударів загинули щонайменше 57 людей. Станом на 12 листопада поліція повідомляла, що з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, а особи 48 із них встановили; пошуки тривали. Серед загиблих були двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських. 8 листопада безпілотники тричі атакували місце робіт рятувальників, які сьому добу розбирали завали. Двоє рятувальників дістали поранення, а пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень. Місія ООН з прав людини в Україні зазначила, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі були оголошенi заздалегідь, і оценила, що удар, схоже, порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права.

Міністерство оборони України навело шість прикладів російських ударів у період із 2 до 10 листопада щонайменше по одному об’єкту в дев’яти областях, які, за оцінкою відомства, порушують Женевські конвенції, Додатковий протокол I та Римський статут МКС. Серед наведених випадків — удари по гуманітарній допомозі, рятувальниках, лікарні, енергетиці, житловому будинку та магазину.

3 листопада близyко 03:20 авіабомба влучила в перехід між корпусами харківської міської лікарні. На момент удару в кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник; 73 людини постраждали, 226 пацієнтів евакуювали. У ніч на 3 листопада Россия застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних ракет і 59 крилатих ракет у дев’яти областях. Головними цілями стали генерація та підстанції; у Дніпрі пошкоджено хоспіс, лікарню й амбулаторію. За даними ДСНС, загинули двоє людей і ще 20 постраждали. У ніч на 7 листопада Росія випустила по Києву та Київщині 36 ракет і 172 ударні дрони, пошкодивши житловий будинок і будівлю дитсадка; у Києві постраждали щонайменше п’ятеро, серед них 14-річна дитина, а на Київщині загинув чоловік.

Kā to atspoguļo Ukrainas avoti

Українські органи та міжнародні гуманітарні органи наголошують, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі було оголошено заздалегідь. Українське Міноборони описує шість ударів за дев’ять днів як частину ширшої картини нападів на захищені цивільні та інфраструктурні об’єкти та кваліфікує їх як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Окремо українське висвітлення наголошує на загиблих серед рятувальників і поліцейських, пошкодженні рятувальної техніки, а також на масштабі ударів по лікарнях та енергетичній інфраструктурі.

Kā to atspoguļo starptautiskie avoti

Місія ООН з прав людини в Україні зазначила, що оголошений заздалегідь пункт роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі був уражений, що порушує основні принципи міжнародного гуманітарного права. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року заявила, що удари по енергетичній інфраструктурі є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Росія тим часом відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів у 2019 році, але це не означає виходу з Женевських конвенцій або Додаткового протоколу I; Росія вважає себя продовжувачкою СРСР і залишається стороною цих договорів.

Konteksts

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року. Додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав Женевські конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року, а Додатковий протокол I — 12 грудня 1977 року та ратифікував 29 вересня 1989 року. Міжнародне гуманітарне право передбачає, що Росія має допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й притягати до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини.