Stubs uzsaka Eiropas līderiem tieši sarunāties ar Putinu
Somijas prezidents Aleksandrs Stubs aicināja Eiropas līderus tieši runāt ar Kremli, nevis nodot atbildību par Krievijas sarunām ASV. Viņš uzskata, ka Eiropai jāievēro kopēja pozīcija, taču galīgā mierāgo nolīguma panākšanai nepieciešama Putīna piekrišana.
Galvenais
- Stubs un Norvēģijas premjers Joņass Gārs Stjore telefoniski runāja ar Putinu 27. oktobrī.
- Tā bija pirmā tiešā Pūtina saikne ar Eiropas līderiem, kas atbalsta Ukrainu, kopš viņa sarunas ar Francijas prezidentu Emmanuelu Makronu 2025. gada jūlijā.
- Stubs piedāvēja pārrunāt garantijas Ukrainas drošībai, teritoriju, pēckara ekonomisko attīstību, uzticības stiprināšanas pasākumus, ugunspūšanas un nākotnes drošības sistēmu.
- Tehniskās sarunas ar E5, ES, NATO, Krievijas, Ukrainas un ASV drošības padomju līdzdalībniekiem, pēc Stuba domām, neaizstāj līderu sarunki.
- Eiropas līderi pārrunāja kopēju pozīciju Berlinā 17. novembrī.
- Zelenskis pavēstīja, ka pirms zvana Stubs un Stjore saskaņoja tēmas ar Kiivu un nodeva Putinam Ukrainas pozīciju.
- Kremlis apgalvoja, ka Putins kritizēja ES un NATO par kara vilkšanu; rietumu mediji ziņoja, ka viņš neatsakється від мети повністю окупувати Донбас.
Kāpēc tas ir svarīgi
Saruna izvirza jautājumu par to, kas atbild par Eiropas dialogu ar Maskavu. Stubs piedāvā tiešu Eiropas sarunu kanālu ar Putīnu, taču ar ievērojamu nosacījumu: vienota pozīcija un kopējas tēzes. Viņa piedāvātā darba kārtība aptver Ukrainas drošības garantijas, teritoriju, пėčkar economically, uzticības stiprināšanu, ugunspūšanas pasākumus un nākotnes drošības sistēmu, vienlaikus norādot, ka bez Putīna piekrišanas galīga mierīga nolīguma nebūs.
Kas notika
Somijas prezidents Aleksandrs Stubs Financial Times norādīja uz Eiropas līderu atbildības izklīšanos Krievijas jautājumos. Viņš закликав Europa tieši runāt ar Putīnu un заявиja, ka ilgstoša atbildības nodošana ASV par Eiropas sarunām ar Krieviju ir bezatbildīga. Tajā pašā laikā Stubs atzinīgi novērtēja ASV lomu atjaunotajā Maskavas un Kiivas sarunu procesā.
Pirms tam 27. oktobrī Stubs un Norvēģijas premjers Joņass Gārs Stjore telefoniski runāja ar Putīnim про війну в Україні. За інформацією джерел, це був перший прямий контакт Путіна з провідними європейськими лідерами, які підтримують Київ, після липневої розмови з Макроном 2025 року. Зеленський повідомив, що перед дзвінком лідери узгодили з Києвом теми, передали Путіну позицію України, а під час розмови обговорили можливі деескалаційні кроки щодо енергетики та інфраструктури. У Кремлі заявили, що Путін звинуватив ЄС і НАТО у затягуванні війни, а за повідомленнями західних медіа, попередив, що не відмовиться від мети повністю окупувати Донбас.
Kā to atspoguļo Ukrainas avoti
Українські публікації наголошують на участі Києва в дипломатичних контактах: за словами Зеленського, Стубб і Стьоре узгодили теми розмови з Путіним та передали йому позицію України щодо переговорів. Українська сторона також наголошує на обговоренні можливих деескалаційних кроків для енергетики та інфраструктури. Окремо наводяться позиція Кремля про звинувачення ЄС і НАТО у затягуванні війни та повідомлення західних медіа про намір Путіна не відмовлятися від повної окупації Донбасу.
Kā to atspoguļo starptautiskie avoti
Міжнародний виклад зосереджується на застереженні Стубба щодо передавання Європою відповідальності за переговори з Росією США. Пряме залучення європейських лідерів розглядається як зміна порівняно з попередніми контактами, причому технічні переговори радників не замінюють рішень лідерів. Helsinki and Oslo stated that they spoke in their national capacities, not on behalf of the EU, and did not warn European partners about the call.
Kur atspoguļojums atšķiras
Осло та Гельсінкі заявили, що розмовляли з Путіним як лідери своїх країн, а не від імені ЄС, і не попередили європейських партнерів про дзвінок. Українське висвітлення, водночас, підкреслювало, що теми розмови та позиція України були узгоджені з Києвом до телефонної бесіди.
Konteksts
Розмова Стубба і Стьоре з Путіним відбулася 27. жовтня. Це був перший прямий контакт Путіна з провідними європейськими лідерами, які підтримують Київ, після телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном у липні 2025 року. Технічні переговори за участю радників із національної безпеки країн E5, ЄС і НАТО та представників Росії, України і США передбачалися лише для технічних питань. Стубб порівняв два можливих напрямки розвитку Європи: Ялтинську угоду 1945 року, що спрямувала Центральну та Східну Європу до радянської орбіти, і Гельсінський заключний акт 1975 року, що сприяв суверенітету, територіальній цілісності та правам людини.