Hamburgas tiesa noraidīja Serģija Kuņecova aizsardzības lūgumu «Ziemeļu strāvas» lietā
Hamburgas Augstākā zemes tiesa 27. oktobrī noraidīja Serģija Kuņecova advokātu lūgumu uz slēgt lietu un nolēma turpināt izskatīt lietu par 2022. gada «Ziemeļu strāvas» cauruļu sprādzināšanām. Tiesa uzskatīja, ka Vācijas likumi neierobežo Kuņecova tiesības uz aizsardzību vai liecību sniegšanu. Viņa advokāti стверджуют, що viņš bija aktīvs karavīrs, un tādēļ nevarēja sniegt liecības bez valsts noslēpuma pārkāpšanas.
Galvenais
- 27. oktobrī Hamburgas Augstākā zemes tiesā notika otra sēde Serģija Kuņecova lietā.
- Tiesa noraidīja advokātu lūgumu slēgt lietu un nolēma turpināt tās izskatīšanu.
- Kuņecovam ir 50 gadi, un viņš atrodas tiesā Hamburgā par sprādzināšanās, īpašuma bojāšanas, sabiedrisko pakalpojumu darbības traucēšanas un līdzdalības militāros noziegumos apsūdzībām.
- Pēc izmeklēšanas versijas, Kuņecovs vadīja sešu cilvēku grupu, kas ar jachtu plaukā no Rostokas uz Bornholmu, kur novietoja sprāgstuļu ierīci.
- Pēc izmeklēšanas versijas, viņš organizēja un izveda vismaz četru sprāgstuļu ierīču sprādzināšanu 70–80 metru dziļumā; katras ierīces svars bija 14–27 kilogrami.
- 2022. gada 26. septembra zemūdens sprādzināšання пошкодиja trīs no četrām «Ziemeļu strāvas» cauruļu līnijām.
- Kuņecova advokāti apgalvo, ka uz jahtas neviens viņu neredzēja, tās virsmas nebija viņa DNS un izmeklēšanai nav tiešu pierādījumu pret viņu.
Kāpēc tas ir svarīgi
Lēmums uztur Vācijas krimināllietu pret Kuņecovu aktīvu un tuvina procesu par 2022. gada «Ziemeļu strāvas» cauruļu iznīcināšanu. Strīdas ir svarīgas arī tiesību uz aizsardzību un liecību sniegšanas jautājumā: advokāti atsaucas uz militārā dienstuma un valsts noslēpuma pienākumiem, savukārt tiesa un prokurors uzskata, ka Vācijas likumi šos tiesības neierobežo. Gadījumā ir arī publiski pretrunāgas nostājas par iespējamo Ukrainas valsts līdzdalību diversijā, ko Ukraina noliedz.
Kas notika
Hamburgas Augstākā zemes tiesa 27. oktobrī pieņēma lēmumu nepārtraukt Serģija Kuņecova lietу. Це було другое засідання у справі 50-річного українського військовослужбовця, перше відбулося 14 жовтня. Його обвинувають у спричиненні вибуху, пошкодженні майна, порушенні роботи публічної служби та співучасті у воєнних злочинах через атаку на цивільну інфраструктуру. За версією слідства, у восени 2022 року Kuņecовs керував групою із шести осіб, яка орендувала яхту в Ростоку та попливла до данського острова Борнгольм. Група, за версією слідства, заклала вибухівку у водах Балтійського моря, а Kuņecовs організував і здійснив підрив щонайменше чотирьох вибухових пристроїв масою від 14 до 27 кілограмів кожен на глибині 70–80 метрів. Підводні вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Tiesa вирішила продовжити розгляд справи за запланованим графіком.
Kā to atspoguļo Ukrainas avoti
Ukraiņu ziņojumi galvenokārt uzmanību vērš uz lietas turpināšanos, Kuņecova aizsardzības argumentus par militāro taemness un viņa liecību sniegšanas iespējām, kā arī uz Vācijas prokuratora apgalvojumu, ka viņš un citi grupas dalībnieki rīkojās Ukrainas varas vēlā. Tie arī piemin Zeleņska paziņojumu, ka Ukraina nav saistīta ar diversiju un ir gatava palīdzēt izmeklēšanai, та ombuds personas raizni par Kustnetcova turēšanas apstākļiem. Advokātu pozīcija, ka izmeklēšanā nav tiešu pierādījumu un Kustnetcova saikne ar jachtu un sprādzināšanu nav pierādīta, tiek aplūkota kā nozīmīga daļa aizsardzības argumentācijā.
Kā to atspoguļo starptautiskie avoti
Starptautiskais ziNomājums ir зосередēts uz procedūru: Vācijas tiesa nolēma, ka lieta turpinās, un uzsvērēja, ka Kuņecovam ir tiesības liecēt un aiztāvēties pēc Vācijas likumiem. Tajā pašā laikā ziņojumā tiek atzīmētas prokuratora liecības par Kuņecova līdzdalību sprādzināšanā un advokātu заперечення щодо прямих доказів. Окремо наголошується, že Kuņecовs спершу був затриманий в Італії, а затем передан Німеччині.
Kur atspoguļojums atšķiras
Основна розбіжність стосується статусу Кузинецова під час підривів. Захист стверджує, що він був на дійсній службі, зобов’язаний зберігати державну таємницю, а тому не міг ані консультуватися з адвокатами, ані давати свідчення. Трибунал і прокурор відповідають, що німецьке право не обмежує його право на захист і свободу свідчити в Німеччині. Друга суперечка стосується доказів: прокурор стверджує, що Кузнецов очолював групу, яка заклала вибухівку, тоді як адвокати заперечують прямі докази проти нього, стверджуючи, що на яхті немає його ДНК і ніхто не бачив його там. Також є розбіжність щодо офіційної дати пред’явлення обвинувачень: у матеріалах згадуються кінець червня 2026 року та 1 липня 2026 року.
Konteksts
Підводні вибухи 26 вересня 2022 року пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. «Північний потік-1» був одним із основних маршрутів постачання російського природного газу до Німеччини до серпня 2022 року, коли Москва припинила постачання. «Північний потік-2» не почав працювати, оскільки Німеччина призупинила його сертифікацію незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кузнецова затримали в Італії влітку 2025 року, а наприкінці листопада його екстрадували до Німеччини після екстрадиційних процедур. Німеччина також підозрює у причетності до диверсії Володимира Журавльова, якого затримали в Хорватії.