Ukraina pirmo reizi nogūst Indonēzijas pilsoni, kas cīnējās Krievijas pusē
Ukraiņas spēki pirmo reizi sagūmu gūstījumā 49 gadus veco Indonēzijas pilsoni Sukamto Ajoku, kurš bija iesaucis Krievijas bruņotajos spēkos un nosūtīts uz kaujām. Viņš tika pierakstīts pie 39. atsevišķās motorizētās šauliņu brigādes pēc tam, коли parміс докуments, який виявився договором ar Krievijas aizsardzības ministriju, nevis būvniecības līgumu. Pēc ukraiņu dronu uzbrukuma viņš nonāca ukraiņu pozīcijās un tika nodots gūstīšanā.
Galvenais
- Ukraiņas spēki pirmo reizi nogūsta gūstījumā 49 gadus veco Indonēzijas pilsoni Sukamto Ajoku no Blitara pilsētas Javas salā.
- Sukamto Ajokam parakstītais dokuments izrādījās līgums ar Krievijas aizsardzības ministriju, nevis būvniecības līgums.
- Viņu iecēla Krievijas 39. atsevišķajā motorizētajā šauliņu brigādē.
- Pēc mēģinājuma bēgt pārņēma citi indonēzieši, bet Sukamto Ajokam uz krūtīm ar varu uztatuēja identifikācijas numuru.
- Sukamto Ajoks un citi ārzemnieki tika nogādāti uz šturmādiem Zaporižjas apgabalē, kur viņu grupu uzbrukuja ukraiņu droni.
- Pēc dažu dienu klaiņošanas viнний reached Ukrainian positions and was taken prisoner.
- Iндонезія попросила Росію вжити заходів, щоб індонезійських громадян не вербували до російських збройних сил.
Kāpēc tas ir svarīgi
Lielā Indonēzijas pilsoņa iesaukšanas gadījums parāda, kā Krievija piesaista ārzemniekus savām bruņotajiem spēkiem, un tiek izmantoti kaujās pret Ukrainu. Indonēzija oficiāli pieprasīja Krievijai pārtraukt tās pilsoņu iesaukšanu, savukārt Indonēzijas iestādes ir atklājuši tīklu, kas izmanto sociālos tīklus un ziņapmaiņas lietotnes, lai pievilinātu cilvēkus uz darbu un vēlāk piespiestu viņiem militāros līgumus. Ziņojumi liecina, ka 2026. gadā Krievijas iesaukto Indonēзіїas pilсонів skaits strauji pieauga.
Kas notika
Sukamto Ajoks, 49 gadus vecs iedzīvotājs no Blitara pilsētas Javas salā, 2026. gada 22. jūnijā ieradās Maskavā, pēc tam kad viņš bija piekritis uz darba piedāvājumu, kas izteikts kā būvniecības līgums. Vietējie līgumotaras tīkli через соцмережі та месенджери обіцяли високооплачувану роботу loģistikā, прикордонній охороні та оборонному будівництві. Після прибуття в Росію людей змушували підписувати контракти на службу найманцями, а деяких відправляли в зони бойових дій.
Документ, який Сукамто Айок підписав, виявився договором із Міністерством оборони Росії. 30 червня, коли він разом з 12 іншими особами їхав до окупованого Донецька, Сукамто Айок дізнався про справжній зміст документа. Його розподілили до 39-ї окремої мотострілецької бригади. Після спроби втечі з іншими індонезійцями його та інших затримали, а на груді насильно нанесли татуювання з ідентифікаційним номером.
Після татуювання Сукамто Айока та інших іноземців під командуванням російських офіцерів переправили до Запорізької області для участі у штурмових діях. Під час штурму група зазнала удару українських дронів і була розбита. За кілька днів Сукамто Айок вийшов на українські позиції, де його взяли в полон. У жовтні представник Координаційного штабу Дмитро Усов домовився з послом Індонезії в Україні Аріфом Басаламамохом про доступ консула до полоненого.
Kā to atspoguļo Ukrainas avoti
Українські джерела наголошують, що це перший індонезійський громадянин, якого Україна взяла в полон після того, як він воював на боці Росії. Вони розповідають про приховану вербування, підроблений документ, примусове татуювання, відправлення на штурм у напрямку Запоріжжя та удар українських дронів, який привів до полонення. Окремо зазначається, що Індонезія звернулася до Росії з проханням припинити вербування, а українська сторона забезпечила індонезійському консулу доступ до Сукамто Айока.
Kā to atspoguļo starptautiskie avoti
Міжнародні матеріали розглядають випадок у ширшому контексті зростання вербування іноземців до російської армії, яке пов’язане з великими втратами військ. Вони підкреслюють реакцію Індонезії, викриття мережі торгівлі людьми та ризики, з якими стикаються громадяни, завербовані через соціальні мережі й месенджери. Відповідно до повідомлень, за перші дев’ять місяців 2026 року Росія завербувала приблизно 283 індонезійські громадянини, тоді як за попередні три роки — не більше десяти.
Kur atspoguļojums atšķiras
Відмінюється часовий зріз кількості завербованих індонезійських громадян: за одним повідомленням, за перші дев’ять місяців 2026 року їх було близько 283, а за іншим — 292 на момент полонення Айока.
Konteksts
Випадок Айока вписується в ширшу картину вербування іноземців до російських збройних сил. Індонезійська поліція викрила мережу, яка залучала громадян через соціальні мережі та месенджери, обіцяючи високооплачувану роботу в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві. За повідомленнями мереж, залучені люди опинялися перед вибором підписати контракти на службу найманцями, а деякі опинялися в зонах бойових дій. Відповідно до повідомлень, Росія також вербує громадян Кенії, Уганди та Південної Африки.