Krievija izturpās no Eiropas konvencijas par cietsirdības novēršanu
Krievijas izstāšanās no Eiropas konvencijas par cietsirdības novēršanu kļuva spēkā 2026. gada 1. novembrī. Tā beidz Eiropas komitejas pret cietsirdības profilaktiku neatkarīgu uzraudzību par cietuma vietām Krievijā, savukārt komiteja turpinās darbu 46 Padomes Eiropas dalībvalstīs.
Galvenais
- Krievijas виход no konvencijas набув chинності 1. novembrī 2026. gadā.
- Krievija paziņoja Padomes Eiropai par denonsēšanu 2025. gada 30. oktobrī.
- Pēc 22. panta izstāšanās stājās spēkā gadu pēc oficiālā paziņojuma.
- Krievijas Valsts Duma atbalstīja denonsēšanas projektu 2025. gada 17. septembrī.
- Eiropas komiteja 1998.–2021. gadā veica 30 vizītes Krievijā un apmeklēja vairāk nekā 450 cietuma vietas.
- Tika publicēti tikai četri no 30 vizīču zīkojumi, tostarp nepublicētie materiāli par desmit vizītēm Čečnijā un Ziemeļkaukazā.
- Pēc Krievijas izstāšanās komiteja turpinās mandātu 46 Padomes Eiropas dalībvalstīs.
Kāpēc tas ir svarīgi
Krievijas izstāšanās no konvencijas nozīmē Eiropas komitejas pret cietsirdības profilaktiku mandāta izbeigšanos Krievijā. Rezultātā vairs netiek veikts neatkarīgs cietuma vietu monitorings valstī, kurā komiteja saņēma ziņojumus par iespējamu cietsirdību un cietsirdīgu izmantošanu, taču nespēja situāciju patstāvīgi novērtēt. Vienlaikus Krievija vairs nav saistīta ar konvencijas pienākumiem novērst cietsirdību savas jurisdikcijā un neizsūtīt personas uz valstīm, kur tām varētu draudēt cietsirdība.
Kas notika
Росія повідомила Раді Європи 30 жовтня 2025 року про рішення денонсувати Конвенцію, яку було ухвалено Генеральною Асамблеєю ООН у 1984 році. Вихід набув чинності 1 листопада 2026 року — через рік після повідомлення, як передбачає стаття 22 Конвенції. Держдума РФ підтримала відповідний проєкт 17 вересня 2025 року, а Володимир Путін підписав указ про денонсацію у вересні 2025 року. Вихід Росії припинив мандат Європейського комітету із запобігання катуванням щодо моніторингу місць позбавлення волі в Росії. Після цього комітет продовжує виконувати мандат у 46 державах — членах Ради Європи.
Kā to atspoguļo Ukrainas avoti
Українські медіа наголошують на припиненні незалежного моніторингу місць утримання під вартою в Росії та на прогалині, яка виникла через неможливість перевірити повідомлення про ймовірні катування і жорстоке поводження. На тлі російської відмови від співпраці Україна надає комітету повний доступ до будь-яких місць позбавлення волі на своїй території в будь-який обраний час, дозволяє публікувати звіти та сприяє прозорості моніторингу.
Kā to atspoguļo starptautiskie avoti
У міжнародному вимірі увагу зосереджено на формальній процедурі: повідомленні 30 жовтня 2025 року та набранні виходом сили через рік відповідно до статті 22. Також підкреслюють історичний досвід моніторингу — 30 візитів, понад 450 відвіданих місць позбавлення волі та публікацію лише чотирьох звітів. Наслідки пов’язані з припиненням незалежного нагляду в Росії, тоді як комітет продовжує роботу в 46 державах — членах Ради Європи.
Konteksts
Росія була учасницею конвенції з 1998 року. З 1998 до 2021 року Європейський комітет із запобігання катуванням здійснив 30 візитів до Росії та відвідав понад 450 місць позбавлення волі. Росія була єдиною учасницею конвенції, яка систематично відмовлялася дозволяти публікацію звітів про результати візитів комітету та відповідей на них, тому Рада Європи оприлюднила лише чотири звіти. Неопубліковані матеріали охоплювали періодичні та спеціальні візити, зокрема 10 візитів до Чечні та Північного Кавказу в період 2000–2017 років. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютоні 2022 року комітет отримував численні повідомлення про ймовірні катування та жорстоке поводження з боку російських посадовців у місцях утримання під вартою на окупованих територіях України та в Росії.