Publicēts: · Atjaunināts:

Rietumi izpēte: Putins nav gatavs uz serozām sarunām par Ukrainas karu un vēlas turpināt cīņu līdz ziemas beigām

Rietumu izpētējūri novērtējuši, ka Kremļa prezidents Vladimirs Putins nav gatavs uz serozām sarunām par karā beigšanā un plāno turpināt militārās darbības vismaz līdz ziemas beigām. Dažādas Eiropas un Francijas amatpersonas uzskata, ka Putinam karā vajadzīga, lai stiprinātu savu līderu pozīciju un mierinātu iekšējo kritiku. Tikmēr paralēli tika plānotas diplomātiskas tikšanos Ķīnā un Berlīnē.

Galvenais

  • Rietumu izpētējūri: Putins nav gatavs uz serozām sarunām par karā beigšanā un vēlas cīnīties vismaz līdz ziemas beigām.
  • Putins atteicies pat no dalējas ugunspūtēšanas idejas, kas pretēra Donalda Trampa prasību apturēt cīņu.
  • Pēc rietumu izpētes datiem, katru mēnesi Ukrainā gūst smagas vai smagākās brīvības 40 000–50 000 Krievijas karavīriešu.
  • Krievія зазнає значних втрат, труднощів із мобілізацією або набором військових та економічної нестабільності.
  • Принаймні одна західна розвідувальна служба: Kremļa vēlamie nolīguma apstākļi ietvertu visa Doņbasa nodošanu Rusijai un garantiju, ka Ukraina nekad neiestāsies NATO.
  • Zelenskis un citi Kiēvas augstākie amati, visticamāk, atteiksies nodot visu Doņbasu un garantuīt valsts neskatavumu uz NATO.
  • Plānota Trampa, Si Džinpina un Putina trīspusēja tikšanos Ķīnā; datums un vieta tiek ziņoti nesakrīti.
  • Eiropas līderi noraida Krievijas prasības par jaunu drošības arhitektūru, tostarp NATO spēku atkāpšanos līdz 1997. gada pozīcijām.

Kāpēc tas ir svarīgi

Novērtējums norāda, ka tuvākā nākotne nevis приносити pieprasītās мирні переговори, bet turpināties бої та зимові атаки, особливо по українській енергетичній інфраструктурі. Розрив між Путіним, який відкидає навіть часткове припинення вогню, і Трампом, який вимагає припинити бойові дії, ускладнює мирні зусирля. Одночасно значні російські втрати, труднощі з мобілізацією та економічна нестабільність посилюють тиск на Путіна, хоч і спонукають його продовжувати війну. Умови, які західні розвідки вважають можливими, є для Києва неприйнятними, тому угода в такому вигляді навряд чи можлива.

Kas notika

За оцінками західних розвідок, Володимир Путін не готовий до серйозних переговорів про припинення війни в Україні та прагне продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими 2027 року. Путін сподівається, що російська армія просунуться далі на сході України або що ракетні й дронові атаки на Київ та інші українські міста послаблять український опір. Також він розраховує використати зиму для тиску через масовані удари по енергетичній інфраструктурі, щоб залишити українців без тепла й світла.

Путін відкинув ідею часткового припинення вогню, що суперечить вимозі Дональда Трампа припинити бойові дії. Принаймні одна західна розвідувальна служба вважає, що можливі умови угоди передбачали б передачу Росії всього Донбасу та зобов’язання України ніколи не вступати до НАТО. Володимир Зеленський та інші високопосадовці Києва, ймовірно, відхилять такі максималістські умови, що робить угоду нереалістичною.

Паралельно розвивалися дипломатичні напрями: 10–11 листопада в Абу-Дабі відбулися перші з лютого тристоронні переговори між Україною, США та Росією, а 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві, а ввечері зустрілися із Зеленським у Дубліні. У Китаї планувалася перша тристороння зустріч лідерів США, Китаю та Росії, а в Берліні — зустріч представників США, України та Європи для напрацювання подальших кроків.

Kā to atspoguļo Ukrainas avoti

Українські джерела наголошують на оцінці, що Путін не підготувався до серйозних переговорів і має намір продовжувати війну взимку. У фокусі — значні російські втрати, труднощі з мобілізацією, економічна нестабільність і водночас роль війни у придушенні внутрішньої критики Путіна. Окремо підкреслюються очікувані масовані атаки безпілотниками, ракетами та по енергетичній інфраструктурі. Дипломатичний вимір у матеріалах зосереджений на участі України в переговорах, тиску Вашингтона та Пекина на Москву, а також на застереженні, що безпекові домовленості повинні передбачати участь Європи та України. Також зафіксовано готовність Зеленського винести питання про вихід з Донбасу на громадське обговорення, якщо союзники підтвердять пакет гарантій безпеки.

Kā to atspoguļo starptautiskie avoti

Міжнародний вимір зосереджений на суперечності між західною оцінкою намірів Путіна та дипломатичними зустрічами за участю США. Європейські посадовці та посол Франції у Вашингтоні вказують на важке економічне і політичне становище Росії та потребу Путіна у війні для зміцнення власного лідерства. Окремо обговорюється, чи допоможе участь Росії в саміті АТЕС представити її як рівну США та Китаю. Європейські лідери наполягають, що Москва має підтвердити готовність до миру діями, зокрема припиненням щоденних ударів по Україні, і сумніваються, що справедливий і тривалий мир настане найближчим часом. Частина європейських посадовників також підозрює, що Москва затягує час у очікуванні послаблення підтримки України після виборів у Європі 2027 року.

Kur atspoguļojums atšķiras

У публікаціях немає узгодженості щодо дати й місця тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії. Частина повідомлень відносить її до 19 листопада й саміту АТЕС, інші — до 20 листопада й економічного саміту в Шеньчжені.

Konteksts

Повномасштабна війна в Україні триває вже майже п’ять років. У жовтні-листопаді активізувалися багатосторонні переговори: у Абу-Дабі відбулися перші з лютого тристоронні переговори, а 13 листопада лідери ЄС домовилися, що Європу в переговорах із Росією представлятимуть інституції ЄС та Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. США запропонували Москві гарантувати Україні безпеку за зразком статті 5 Статуту НАТО, а питання про території перенести на завершальний етап переговорів. Росія наполягає на новій архітектурі безпеки в Європі, зокрема на відведенні військ країн НАТО до позицій 1997 року, що європейські лідери відкинули як максималістські вимоги. Українські переговорники також відхилили запропоновану американцями зміну меж Донецької та Луганської областей, щоб Росія могла заявити про контроль без передачі українських міст.