Krievija atsāks trīspusējās pārrunas par karu Ukrainā
Krievija piekritusi novembrī atsākt tehniskās trīspusējās pārrunas ar Ukrainu un ASV, ko plānots rīkot Abū Dabī. diplomātiski avoti norāda, ka Maskava varētu izmantot sarunu procesu, lai panāktu NATO pretdarbības ierobežojumus, taču ne Ukraina, ne Eiropa не очікують швидких домовленостей.
Galvenais
- Технічні тристоронні переговори Росії, України та США заплановані на листопад.
- Основним місцем проведення називають Абу-Дабі, хоча джерела уряду США також вказують на Швейцарію.
- Київ і Вашингтон просили Москву перенести зустріч на тиждень раніше 10 листопада.
- Станом на вечір 25 жовтня Москва не підтвердила перенесення дати переговорів.
- Росія прагне залучити європейські країни, щоб порушити питання розширення та присутності НАТО.
- Зеленський назвав питання територій «червоною лінією» для переговорів на рівні лідерів.
- У Києві не очікують прорыву на першій зустрічі; предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів.
Kāpēc tas ir svarīgi
Trīspusējā formāta atsākšana atver jaunu kanālu kara izbeigšanas apspriešanai pēc ilgas pauzes. Tomēr Maskava var censties pārrunu procesu izmantot kā cēlu pie NATO militārā klātbūtnes un paplašināšanas ierobežojumu iegūšanai. Šādu atkāpumu, ja to vispār īsteno, торкnets valstīm, kas robežojas ar Krieviju. Turklāt jautājums, vai sarunas paliks Ukraiņas fokusā vai paplašināsies uz visas Eiropas pēc kara drošības struktūru, var noteikt pārrunu redzējumu.
Kas notika
Krievija piekritusi novembrī atsākt tehniskās trīspusējās pārrunas ar Ukrainu un ASV pēc ilgas pārtvarītas Washingtona mediēto pārrunu pauzes. Основним vietas veidu tiek minēta Abū Dabi, lai gan daži ASV valdības avoti kā iespējamu vietu nosauc arī Šveici. Kijīvs un Vašingtona centās panākt, lai Maskava piekrīt zālē tikties nedēļu agrāk nekā 10. novembrī, tomēr līdz 25. oktobra vakaram tā šого не підтвердила. Юрій Ушаков повідомив, що Москва готова відновити переговори після 4 листопада, тоді як інше його повідомлення називало 10-ті числа листопада.
Зеленський сказав, що очікуваним результатом першої зустрічі може стати підготовка зустрічі лідерів для обговорення завершення війни. Він також повторив, що Україна готова якнайшвидше припинити війну, заморозивши бойові дії на нинішній лінії фронту. Київ, однак, не очікує прорыву на першій зустрічі та вважає, що для предметних домовленостей знадобиться кілька раундів. Українська сторона хоче перенести розмову з вузьких територіальних претензій Москви до ширшої теми про майбутню систему безпеки України та Європи після Донбасу.
За повідомленням дипломатичних джерел, Москва прагне залучити європейські країни до переговорів, щоб використати їх для отримання поступок щодо НАТО. Потенційне скорочення присутності Альянсу до рівня 1997 року могло б, за оцінками джерел, передбачати виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії. Європейські посадовці заявили, що не збираються поступатися Москві, а НАТО вже відхиляло вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку.
Kā to atspoguļo Ukrainas avoti
Ukraiņas mediji uzsver, ka Krievijas atgriešanās sarunu procesā ir vismazākais panākums pēdējo amerikāņu pārstāvju kontaktu ar Putīnu. Kijīvs vēlas pārrunas pārnest no Krievijas teritorialajām prasībām uz plašāku diskusiju par Ukrainas un Eiropas drošību pēc Donbasa. Tajā pašā laikā Ukrainian delegācija negaidīs ātra lūmuma un uzskata, ka saturs, kas balstās uz reāliem nolīgumiem, var būt vajadzīgs vairākos posmos.
Kā to atspoguļo starptautiskie avoti
Starptautiskajā skatījumā galvenā uzmanība ir veltīta trīspusējo pārrunu atsākšanai, ASV mediācijai un Maskavas nodomam izmantot procesu NATO atkāpumu iegūšanai. Īpaši tiek apsprieža iespēja atgriezt NATO klātbūtni līdz 1997. gada līmenim, kas varētu nozīmēt войск висākumus no Polijas, Igaunijas, Latvijas, Lietuvas un Somijas. Kontekstā minētas Putīna atkārtojamās assertions par NATO paplašināšanos kā kara korīniskajam cēloņam, Eiropas pastāvīgā atteikšanās no koncesijām un Krievijas pastiprinātās hibrīda uzbrukumu un provokāciju pret Eiropas valstīm, kas atbalsta Ukrainu.
Kur atspoguļojums atšķiras
Par місces vietu джерела disagree: основным варіантом називають Абу-Дабі, тоді як деякі джерела в уряді США вказують на Швейцарію як можливий локацію. Щодо дати Москва називала 10-ті числа листопада, а в іншому повідомленні заявила про готовність відновити переговори після 4 листопада. Також є розбіжність у питанні про статус територій: Кремль допустив можливість їх обговорення, тоді як Україна назвала це «червоною лінією», яку можна розглядати лише на рівні лідерів.
Konteksts
Раніше Krievija заявляла, що до кінця зими переговори неможливі, але потім погодилася повернутися до тристороннього формату. Попередній раунд у першій половині 2026 року переважно зосереджувався на ідеї демілітаризованої зони в Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Минулі переговори не завершилися перемир’ям через вимоги Кремля віддати Росії частину Донбасу, яку російські війська не контролювали. У січні 2022 року НАТО погодилося обговорювати занепокоєння Москви, але відхилило вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році.