Latvijas Banka paaugstina diskonta likmi līdz 16,5%

Kāpēc tas ir svarīgi

Reālā IKP prognoža pārcels uz −0,4% свідī par pāreju no paredzētās ekonomiskās izaugsmes uz recesiju. Vienlaikus diskonta likmas paaugstināšana ir mēģinājums ierobežot inflāciju un saglabāt tās ekspekciju kontroli, taču šī līdzsvarošana notiek vājinātas ekonomiskās aktivitātes un drošības risku apstākļos. Nākotnes makroekonomiskie rezultāti būs atkarīgi no drošības situācijas, loģistikas, ārējā finansējuma un papildu budžeta vajadzībām.

Kas notika

Latvijas Bankas padome 29. oktobrī nolēma paaugstināt diskonta likmu par 0,5 procentu punktu, līdz 16,5% procentiem. Galvenie iemesli bija pastiprināts cenu spieds un pasliktinājušies inflācijas ekspekcijas. Inflācijas tendences, kas bija pārsniegušas iepriekšējo prognozi, saglabājās arī oktobrī. Banka inflācijas spiedu saista ar Krievijas uzbrukumiem uz uzņēmumiem, noliktavām un loģistikas infrastruktūru, kā arī ar degvielas cenu pieaugumu, tostarp tā sekām no karavīņas Tuvājos Austrumos. Іemeslu sarakstā arī варто згадати розширення бюджетних стимулів.

Прогноз інфляції на 2026 рік було підвищено до 12,5%. Водночас НБУ переглянув прогноз реального ВВП на 2026 рік у бік зниження — до −0,4% проти очікуваного зростання на 1,8% у липні. У третьому кварталі реальний ВВП скоротився на 0,5% у річному вимірі. Нацбанк пов'язав це передусім із блокадою морських портів і російськими атаками на виробничі потужності та логістику. Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства, а також погіршилася динаміка інших галузей промисловості, торгівлі й сільського господарства.

Kā to atspoguļo Ukrainas avoti

Ukrainian materials focus on the direct effects of the port blockade, attacks on production facilities and logistics, shelling and higher fuel prices on both inflation and economic activity. They also highlight the losses suffered by metallurgical and mining enterprises and the deterioration in other industrial sectors, trade and agriculture. The National Bank's rate increase and downward revision of its growth forecast are presented as a response to the combined impact of these war-related and external price shocks.

Kā to atspoguļo starptautiskie avoti

An international source places the National Bank's forecast in a broader macroeconomic context, comparing it with IMF estimates, the Cabinet of Ministers' forecast and comments by Economy and Environment Minister Oleksandr Kravchenko. The main issue is the divergence in forecasts for 2026 GDP growth amid risks from shelling, additional budget needs, labour shortages and adverse migration trends.

Kur atspoguļojums atšķiras

The sources differ mainly in how they present the impact of the port blockade and attacks on production and logistics. Some report the overall 0.5% year-on-year GDP contraction and the downward revision of the annual forecast, while others focus on the estimated negative contribution of intensified shelling, at minus 1.9 percentage points. Materials also vary in emphasis: some identify the industries that suffered the greatest losses, whereas others describe the economy as being in recession based on the annual forecast and separate contributing factors.

Konteksts

У третьому кварталі 2026 року реальний ВВП України скоротився на 0,5% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Другий квартал 2026 року завершився помірним зростанням реального ВВП, яке Держстат переглянув з 0,6% до 0,4% у річному вимірі. Нацбанк у липні 2026 року підвищив ставку після її зниження з 15,5% до 15% у січні. Нацбанк прогнозує повільне відновлення зростання у 2027–2028 роках за умови поліпшення логістики та зниження безпекових ризиків. Міністерство економіки також переглядає власний прогноз зростання ВВП за 2026 рік у бік зниження.